Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шоробура М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Негрич Т. І. Стан проблеми дитячого розсіяного склерозу на Україні [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, М. С. Шоробура // Український вісник психоневрології. - 2006. - Т. 14, вип. 4. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2006_14_4_5 | ||
| 2. |
Шоробура М. С. Динаміка вмісту інтерферону-γ у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від клінічних характеристик захворювання [Електронний ресурс] / М. С. Шоробура // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2007_15_2_12 | ||
| 3. | 
Шоробура М. С. Сучасні загальні принципи лікування розсіяного склерозу у дітей [Електронний ресурс] / М. С. Шоробура // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 4. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2014_4_13 Турбота про дітей, хворих на розсіяний склероз (РС), вимагає скоординованих зусиль батьків і багатопрофільної медичної команди: педіатрів, фізіотерапевтів, психологів, урологів, медсестер. Догляд має забезпечувати максимальне покращення якості життя малого пацієнта, особливо під час загострення РС. Мета роботи - описати сучасні загальні принципи лікування РС у дітей. Розглянуто основні сучасні засади використання офіційно затверджених медичних лікарських засобів: інтерферон-beta 1b, beta латирамеру ацетат, інтерферон-beta1а підшкірно, інтерферон-beta1а внутрішньом'язово, мітоксантрон (циклофосфамід), Тізабрі (наталізумаб) у дітей, хворих на розсіяний склероз. Описані результати клінічних досліджень, які проводили у дітей, хворих на розсіяний склероз. Симптоми загострення РС можуть виникати й наростати від декількох днів до декількох тижнів, хоча для дуже маленьких дітей характерний раптовий початок. Невідкладна медична допомога потрібна дітям, у яких симптоми рецидиву РС порушують функції або спричинюють дискомфорт. Легкі симптоми РС, які не порушують функції пацієнта, не вимагають медикаментозного лікування. Більшість дітей добре переносять лікування кортикостероїдами, але можливі незначні побічні ефекти. Діти з частими рецидивами РС потребують повторних курсів пульс-терапії метилпреднізолоном. Внутрішньовенний імуноглобулін використовують як альтернативне лікування загострення РС у дітей з частими рецидивами, за неефективності пульс-терапії солумедролом або його виражених побічних ефектів. Станом на сьогодні існує шість офіційно затверджених лікарських засобів для лікування ремітуючо-рецидивного типу РС: три форми інтерферону-beta (IFN-beta) (Ребіф, Авонекс, Бетаферон); глатирамеру ацетат (Копаксон-Тева); мітоксантрон (Мітоксантрон "ЕБЕ-ВЕ") і наталізумаб (Тізабр). Висновки: безумовно, лікуючи хворих на РС, дуже важливо діяти відповідно до рекомендацій, що грунтуються на доказовій базі, не забуваючи про індивідуальний підхід до пацієнтів з урахуванням клінічної форми й типу прогресування захворювання. | ||
| 4. |
Негрич Т. І. Евтаназія та самогубство за допомогою лікаря у хворих на бічний аміотрофічний склероз (огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, М. Я. Папіш, М. С. Шоробура // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 2-3. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_2-3_14 Бічний аміотрофічний склероз (БАС) - повільне за перебігом поліетіологічне дегенеративне із ураженням верхніх (моторна кора головного мозку) та нижніх (передні роги спинного мозку і ядра черепно-мозкових нервів) рухових нейронів, невиліковне захворювання центральної нервової системи, що призводить до паралічу й атрофії м'язів, у зв'язку з чим часто спричиняє виникнення у пацієнтів депресивних розладів. Мета роботи - проаналізувати праці, присвячені проблемі евтаназії та самогубства за допомогою лікаря у хворих на БАС та описати клінічний випадок з альтернативною тактикою курації таких хворих. Опрацювання результатів клінічних досліджень попередніх років, аналіз захворювання конкретного пацієнта, який перебував під нашим спостереженням. Частка пацієнтів із БАС, що обирають евтаназію (EAS) та самогубство за допомогою лікаря (PAS), становить 20,0 %. із них 17,0 % обирають EAS та 3,0 % - PAS. На час прохання про евтаназію у пацієнтів досліджуваних груп найчастіше наявні такі симптоми: неактивність, слабкість, утома, зниження апетиту, задишка. Якщо бажання померти спричинене відчаєм, можна послабити його за допомогою релігії, що може допомогти зберегти задовільну якість життя за умов наростання важкості захворювання. Окрім того, у лікуванні БАС важливими є психологічна підтримка та медикаментозне лікування (застосування рилузолу). Висновки: завдяки застосуванню рилузолу, зменшенню відчаю та поверненню надії до життя за допомогою релігії і психологічної підтримки рідних, лікарів, вдається уникнути вибору пацієнтами евтаназії та самогубства за допомогою лікаря. | ||
| 5. | 
Шоробура М. С. Діагностика та лікування гострої постінфекційної демієлінізувальної хвороби. Випадок із практики [Електронний ресурс] / М. С. Шоробура, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко, Н. О. Негрич // Український неврологічний журнал. - 2022. - № 1-2. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2022_1-2_9 Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв'язок з вірусними інфекціями - дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-В, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях III фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу. Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов'язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Одержувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор за виконання пальценосової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів під час лікування гострого розсіяного енцефаломієліту, пов'язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |